Суд Амстердама вирішить долю «Скіфського золота» на початку 2019 року

Міністерство юстиції прогнозує, що суд у Нідерландах на початку 2019 року розгляне апеляцію на рішення про повернення Україні експонатів музеїв з анексованого Криму, зокрема колекції «скіфського золота».

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на заступника міністра юстиції – Уповноваженого з питань Європейського суду з прав людини Івана Ліщину.

 

"Ми тільки в березні подали відкликання на апеляцію, зараз чекаємо затвердження подальшого процесуального графіка. Швидше за все, буде ще один раунд подач. Відповідно, дати засідання ще немає й, найімовірніше, слухання будуть на початку наступного року", – зазначив Ліщина.

Експонати кримських музеїв, які нідерландський суд ухвалив повернути Україні, зберігаються в музеї в Амстердамі.

 

Нагадуємо, що президент Фонду гуманітарного розвитку України Наталія Заболотна в ефірі телеканалу "Zik" нещодавно заявила, що в України був шанс забрати відразу скіфське золото, але тоді Міністерство культури України дало слабинку і припустилося помилки, не реалізувавши цю ідею.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.