АНОНС: Київ побачить прем'єру історичного перформансу про доньку Анни Київської

21 червня в Києві відбудеться прем'єра історичного перформансу "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха І. Початок славного служіння" про неймовірне та маловідоме життя онуки Великого князя Київського Ярослава Мудрого.

На внутрішньому подвір’ї Міністерства відбудеться традиційний четвертий МЗС Open Air 2018. 

Цього разу в фокусі уваги вшанування європейської історичної спадщини України, а також тематика гендерної рівності і, зокрема, ролі жінки в суспільстві в історичній перспективі. 

 

Партнером цьогорічного МЗС Open Air є Міжнародний фестиваль мистецтв "Anne de Kyiv Fest" з прем’єрою історичного перформансу "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха І. Початок славного служіння".

Над проектом працювали: Ірма Вітовська-Ванца, Анастасія Блажчук, Андрієй Єрмоленко, Олександр Ірванець, Федір Баландін, Федір Стригун, Остап Ступка, Олексій Березюк, Євген Нищук, Тарас Компаніченко, Іван Небесний, Іван Рябчієй, Олег Грищенко, Станіслав Кушпітовський, Костянтин Скритуцький, Дмитро Чистяк, Роман Швед та інші. 

21 червня, 20.00 (початок офіційної частини - 19.30)

Місце: Київ, Михайлівська площа,  1 (внутрішнє подвір’я МЗС).

Вхід вліьний.

Орієнтовна тривалість заходу – 1,5 години. Кількість посадкових місць обмежена, але є можливість переглядати виставу стоячи. 

Читайте також:

Не тільки Анна! Чому Україна мусить поставити питання про всю старокиївську спадщину

У Києві відкрили пам'ятник королеві Франції Анні Ярославні. ФОТО, ВІДЕО

 "Анна Київська" та "Ярослав Мудрий" на вулицях Києва

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.