АНОНС: У Музеї історії України у Другій світовій війні зазвучать листи з 1941-го

22 червня у Національному музеъ історії України у Другій світовій війні у рамках музейного спецпроекту "Говорю з 1941-го" згадуватимуть про перший день нацистсько-радянського протистояння, полем битви якого стала Україна.

У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні музей говоритиме голосами свідків: в усіх залах у режимі нон-стоп лунатимуть аудіоверсії листів із музейної колекції "Непрочитані листи 1941-го".

 

Зібрання налічує 1215 епістол, датованих червнем – липнем 1941 р. Листи були вивезені нацистами з окупованого Кам’янця-Подільського до Відня. Через понад 70 років вони повернулися в Україну. Музейні фахівці провели їх дослідження та пошук адресатів. Нині 632 родини вже отримали загублені у вірі війни звістки. 

Тож якими були автори листів? Про що вони писали рідним? Де зберігалися епістоли 70 років? Як їх досліджували? Що відчуває людина, яка відкриває листа з далекого 1941-го, уперше читає його, шукає і знаходить адресатів? Своїми думками та враженнями поділяться науковці музею, які працюють із унікальною колекцією. 

Також цьогоріч до хору голосів зібрання "Непрочитані листи 1941-го" доєднаються спогади цивільних українців, членів ОУН, німецьких військовослужбовців. Разом вони розкажуть про перші дні протистояння, відтворять внутрішній світ людини у передчутті великої війни. 

22 червня, п'ятниця, 13.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Організатор: Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.