АНОНС: Лекція "Криваве Сонцестояння 1941: масові розстріли в’язнів у тюрмах Західної України"

У Львові поговорять про трагічну історію 77 річної давнини – розстріли політичних в’язнів у червні-липні 1941 року.

Про це повідомляє Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

 

Досі нечуване явище, навіть у практиці Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР – масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах Західної України протягом кінця червня – початку липня 1941 року.

Час: 27 червня, середа. О 16.00 співробітниця Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" п.Христина Забуранна розповідатиме про криваві дні червня 1941 року.

О 17.00 – панахида пам’яті жертв політичних репресій (спільно із Центром військового капеланства УГКЦ).

Місце: Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", вул. Бандери, 1

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.