Спецпроект

Сьогодні Порошенко теж відвідає Волинь. Але не з Дудою

8 липня 2018 року президент України Петро Порошенко відвідає Волинь, щоб ушанувати пам’ять українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Заходи відбудуться в Гончому Броді Ковельського району Волинської області,  інформують "Волинські новини" з посиланням на відділ інформаційної політики Волинської ОДА.

Також, за даними прес-служби глави держави, цього ж дня президент здійснить робочий візит до Польщі.

Програмою візиту передбачено відвідання села Сагринь Люблінського воєводства, де глава держави відкриє Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських партизанських підрозділів Батальйонів хлопських та Армії Крайової в 1944 році.

Петро Порошенко візьме участь у богослужінні за загиблими українцями в Турковицькому Свято-Покровському православному монастирі, а також зустрінеться з представниками української громади Польщі.

Початок панахиди, яку служитимуть священики Люблінсько-Холмської православної єпархії, планується на 12.30, повідомляє польський історик українського походження Євген Місило.

Президент Республіки Польща Анджей Дуда, своєю чергою, відвідає м. Луцьк, де візьме участь у літургії в соборі Святих апостолів Петра і Павла в Луцьку, присвяченій пам’яті жертв Волинської трагедії.

"Анджей Дуда також віддасть символічну данину жертвам геноциду в районах сьогодні неіснуючих польських сіл на Волині і покладе вінок на цвинтарі - на місці безіменного поховання у братській могилі загиблих поляків", - цитує канцелярію польського президента "Українська правда".

Як повідомлялося, Голова УІНП Володимир В'ятрович назвав ушанування жертв польсько-української війни нарізно закономірним результатом польської політики.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.