На Львівщині вшанували пам’ять загиблих у «Бродівському оточенні». ВІДЕО

У неділю, 22 липня, на Львівщині відбулися заходи із вшанування пам’яті українських вояків, військовиків інших національностей, які загинули у роки Другої світової війни у «Бродівському оточенні».

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 Панахида на горі Жбир. Фото: ЛОДА

Зокрема, на горі Жбир, де розташований меморіал воякам Першої української дивізії "Галичина" Української Національної Армії, що неподалік с. Ясенів Бродівського району, відбулась екуменічна панахида та скорботного віче. Вшанувати пам'ять полеглих воїнів прийшли ветерани-дивізійники, представники влади та чисельна громадськість.

"Ми повинні пам’ятати і передавати пам’ять нашим дітям про людей, які боролись за долю народу, за честь, за майбутнє для нас із вами. Шанувати тих, хто ціною життя виборював, і сьогодні, на превеликий жаль, зі зброєю у руках і важкими втратами виборює нашу країну.

Проте зараз ми єдині як ніколи, не лише у країні, але й з усім світом. Завдання нашого покоління – згуртовано вигнати окупанта із нашої землі і утвердити самостійну соборну Українську державу. Разом ми обов'язково переможемо", - наголосив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.

Також скорботні заходи відбулись у селі Підгірці Бродівського району та у селі Скварява Золочівського району, де організували театралізоване військово-історичне дійство "Прорив з оточення".

Водночас у с. Червоне перепоховали останки 4 бійців дивізії "Галичина", які полягли у Бродівському котлі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.