На Львівщині вшанували пам’ять загиблих у «Бродівському оточенні». ВІДЕО

У неділю, 22 липня, на Львівщині відбулися заходи із вшанування пам’яті українських вояків, військовиків інших національностей, які загинули у роки Другої світової війни у «Бродівському оточенні».

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 Панахида на горі Жбир. Фото: ЛОДА

Зокрема, на горі Жбир, де розташований меморіал воякам Першої української дивізії "Галичина" Української Національної Армії, що неподалік с. Ясенів Бродівського району, відбулась екуменічна панахида та скорботного віче. Вшанувати пам'ять полеглих воїнів прийшли ветерани-дивізійники, представники влади та чисельна громадськість.

"Ми повинні пам’ятати і передавати пам’ять нашим дітям про людей, які боролись за долю народу, за честь, за майбутнє для нас із вами. Шанувати тих, хто ціною життя виборював, і сьогодні, на превеликий жаль, зі зброєю у руках і важкими втратами виборює нашу країну.

Проте зараз ми єдині як ніколи, не лише у країні, але й з усім світом. Завдання нашого покоління – згуртовано вигнати окупанта із нашої землі і утвердити самостійну соборну Українську державу. Разом ми обов'язково переможемо", - наголосив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.

Також скорботні заходи відбулись у селі Підгірці Бродівського району та у селі Скварява Золочівського району, де організували театралізоване військово-історичне дійство "Прорив з оточення".

Водночас у с. Червоне перепоховали останки 4 бійців дивізії "Галичина", які полягли у Бродівському котлі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.