АНОНС: Дискусія «Неформальні медіа кінця 80-х початку 90-х»

Як демократи створювали собі інформаційну свободу, про що писали у газетах і журналах та як жартували над тоталітарною системою у кінці 80-х? Чи змогли українські ЗМІ скористатись тим вікном можливостей, яке з'явилось перед ними після незалежності у 90-х?

Центр Досліджень Визвольного Руху презентує оцифровану збірку неформальних видань кінця 80-х початку 90-х років, які зберігаються в архіві видавництва Смолоскип. З цієї нагоди експерти поговорять про те, як в Україні з'являлись нові медіа.

 

Учасники дискусії:

Вахтанг Кіпіані — український журналіст, історик, засновник Музею-архіву преси;

Дмитро Лиховій — журналіст, головний редактор онлайн-видання "Новинарня", у минулому екс-заступник головного редактора щоденної української газети "Україна молода" (у штаті газети з 1991 року);

Світлана Остапа — заступниця голови наглядової ради ПАТ НСТУ, медіаекспертка з проекту "Детектор медіа", членкиня Комісії з журналістської етики, екс-заступниця директора веб-порталу "Телекритика".

Модерує: Олег Стецишин — історик, журналіст, головний редактор газети "Історія+" видання "Експрес".

Колекція примірників неформальної преси буде опублікована на Електронному архіві Українського визвольного руху (http://avr.org.ua). Підготовка та оцифрування онлайн-колекції з архіву видавництва "Смолоскип" стала можливою завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні та програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Час: 26 липня, четвер, 19.00

Місце: атріум телецентру "Олівець" (вул. Мельникова, 42), станція м Дорогожичі.

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.