Археологи знайшли корабель, на якому греки плавали до Криму

На дні Чорного моря поблизу узбережжя в Миколаївській області знайшли давньогрецький корабель. Має понад 2,5 тис. років.

Археологи шукали його на місці колишніх можливих торгових шляхів і за згадками древніх авторів. Кораблем користувалися грецькі моряки в V ст. до Р. Х., повідомляє Громадське радіо.

 Затонулий корабель міг плисти до Ольвії чи Херсонесу. Фото: Громадське радіо

"Це судно одне з найбільш древніх, що відомі в північному Причорномор'ї. Воно належало древньогрецьким мореплавцям V століття до нашої ери — періоду колонізації північного Причорномор'я, коли з'явилися перші поселення Борисфен і Ольвія", — розповів начальник Чорноморської міжнародної підводної археологічної експедиції В'ячеслав Герасимов.

Корабель знайшли під час спільної експедиції Інституту археології НАН України та Варшавського інституту археології, що триває з початку серпня до кінця вересня. У ній беруть участь студенти з Києва та Варшави.

Що робити зі знайденим судном, науковці вирішать після детальнішого вивчення корабля.

"Піднімати без певних умов для консервації й зберігання не можна, бо дерево, що пролежало понад 2 тисячі років під водою, може розсипатися", — пояснив Герасимов.

Нагадуємо, що на Вінничині археологи знайшли у кургані скіфський одяг та прикраси.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.