АНОНС: Фестиваль з нагоди відзначення 90-ліття Левка Лук’яненка. ПРОГРАМА

24 серпня у селі Хотів на Київщині відбудеться патріотичний фестиваль до 90-ліття з дня народження Левка Лук'яненка, Героя України, борця за незалежність України, одного з авторів «Акта проголошення незалежності України».

Про це йдеться на сторінці фестивалю у Facebook.

 

Останні 30 років пан Левко з родиною прожив у Хотові, зустрічався з громадою, брав участь у сільських святах, читав лекції про минуле, говорив із молоддю про майбутнє України.

Як відзначають організатори: "заходи, що відбудуться в рамках відзначення 90-ліття, мають на меті вшанувати та зберегти пам'ять про незламну особистість та передати вогонь його любові до України молодому поколінню, щоб мати сили за настановами пана Левка далі твердо йти шляхом, протореним нашими предками, поки не переможемо".

У програмі фестивалю заплановані освітні, вишкільні, спортивні та мистецькі заходи.

Програма

10:00 – відвідування могили Левка Лук'яненка на Байковому кладовищі;

16:00 – 20:00 – Храм Св.Миколи, Хотівський стадіон:

Молебень за Свободу України та вшанування героїв і борців за свободу України різних історичних епох;

Вшанування Левка Лук'яненка біля дуба, висадженого в його пам'ять у с.Хотів;

Інтерактивний простір "Символи моєї свободи";

Інтерактивні локації "Жива історія" (Військово-історичні та клуби реконструкторів);

Військово-спортивна гра лазертаг;

Презентація української патріотичної літератури;

Історичний велоквест "Шлях українського державотворення".

18:00всесвітня синхронна молитва "Боже, Великий Єдиний"

20:00 – театралізоване дійство про життєвий шлях Левка Лук'яненка, концерт гурту "Хорея Козацька".

Організатори: Хотівська сільська рада.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.