У Білорусі парламентарі захищають георгіївську стрічку

У Палаті представників вважають введення заборони на використання в Білорусі георгіївської стрічки недоречним. Це випливає з відповіді, яку отримали автори петиції, що збирали під нею підписи в інтернеті («Про заборону пропаганди георгіївської та гвардійської стрічки»).

Про це повідомляє видання "Беларуская прауда".

Фото: Укрінформ

 

Голова постійної комісії з освіти, культури та науки Палати представників Ігор Марзалюк пише у відповіді, що колективне електронне звернення було розглянуто.

"Така заборона буде виглядати як плювок в обличчя тих учасників війни з фашистами, які залишилися в живих на сьогоднішній день, а також як образу пам'яті про численні жертви війни, - пише Марзалюк.

- І цей факт, що георгіївська стрічка використовується сьогодні певними ділками в політичних цілях, не змінить в цілому позитивного ставлення до неї як до одного із символів Перемоги, як свого часу не змінив такого ставлення факт використання стрічки в якості нагороди в частинах власовської РОА".

Автори петиції звертали увагу на те, що в деяких сусідніх країнах, в тих же ж Україні, Литві та Латвії, використання георгіївських стрічок заборонено. Через це білорусів штрафують при в'їзді в цю країну за використання такої символіки.

До того ж через використання громадянами георгіївської стрічки конфлікти виникають і в самій Білорусі.

Читайте також:

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.