У Білорусі парламентарі захищають георгіївську стрічку

У Палаті представників вважають введення заборони на використання в Білорусі георгіївської стрічки недоречним. Це випливає з відповіді, яку отримали автори петиції, що збирали під нею підписи в інтернеті («Про заборону пропаганди георгіївської та гвардійської стрічки»).

Про це повідомляє видання "Беларуская прауда".

Фото: Укрінформ

 

Голова постійної комісії з освіти, культури та науки Палати представників Ігор Марзалюк пише у відповіді, що колективне електронне звернення було розглянуто.

"Така заборона буде виглядати як плювок в обличчя тих учасників війни з фашистами, які залишилися в живих на сьогоднішній день, а також як образу пам'яті про численні жертви війни, - пише Марзалюк.

- І цей факт, що георгіївська стрічка використовується сьогодні певними ділками в політичних цілях, не змінить в цілому позитивного ставлення до неї як до одного із символів Перемоги, як свого часу не змінив такого ставлення факт використання стрічки в якості нагороди в частинах власовської РОА".

Автори петиції звертали увагу на те, що в деяких сусідніх країнах, в тих же ж Україні, Литві та Латвії, використання георгіївських стрічок заборонено. Через це білорусів штрафують при в'їзді в цю країну за використання такої символіки.

До того ж через використання громадянами георгіївської стрічки конфлікти виникають і в самій Білорусі.

Читайте також:

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.