АНОНС: У Києві пройдуть лекції «Слідами Інгігерд»

Інгігерд була «... мудріша за всіх жінок і гарна собою. Конунг так сильно любив її, що майже нічого не міг зробити помимо її волі», її називали «найвидатнішою з жінок».

Лекція відбудеться в рамках фестивалю "Княжа родина / Regio genus" у Національному заповіднику "Софія Київська".

 

Відомостей про шведську царівну і дружину великого князя Ярослава Мудрого Інгігерд маємо небагато. Давньоруські літописи повідомляють лише про будівництво храму в Києві на честь її небесної покровительки святої Ірини та дату смерті княгині. Більше даних знаходимо у скандинавських сагах, але що там є правдою, а що вигадкою?

На лекції спробують відтворити соціальне середовище і найближче оточення видатної жінки. Чи сприйняла Інгігерд Русь-Україну як свою нову батьківщину? І, нарешті, чи вона була похована в Софії Київській?

Час: 8 вересня, субота, 15.00 та 9 вересня, неділя, 13.00.

Місце: Національний заповідник "Софія Київська" (виставкові зали "Хлібні"), вул. Володимирська, 24.

Лектор: Тамара Рясна, завідувач сектору науково-методичної роботи Національного заповідника "Софія Київська".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.