Настільна гра про УПА від УІНП викликала в російських ЗМІ резонанс

Настільна гра "УПА – відповідь нескореного народу", анонсована Українським інститутом нацпам’яті, викликала "занепокоєння" в російських ЗМІ та соцмережах.

На це звернув увагу голова УІНП Володимир В’ятрович, зробивши 17 вересня жартівливий допис у "Фейсбуці", повідомляє "Новинарня".

"На Росії зростає занепокоєння", – написав він, додавши скріншот повідомлення із "Твтітера" телекомпанії НТВ.

При цьому багато коментарів стосуються того, що російські медіа зробили грі добру рекламу.

Наприкінці минулого тижня ця тема справді висвітлювалася в багатьох провідних пропагандистських росЗМІ. Зокрема ішлося про те, що "українським дітям запропонували гратися в гітлерівських пособників". А УПА щоразу позначали як "заборонену в Росії екстремістську організацію"

 

Як повідомили в прес-службі УІНП, настільну гру підготували для фестивалю "Історія:UA" та презентують у Києві в парку Шевченка 13 жовтня. Це вже друга подібна розробка Інституту.

"Минулого року Український інститут національної пам’яті презентував настільну гру "Українська революція 1917-21 рр. Сто років боротьби", яка викликала величезний інтерес та схвалення, особливо серед учителів історії та учнів, які в процесі гри, поєднуючи приємне з корисним, чудово підготувалися до ЗНО з цієї теми. Перший наклад гри уже розійшовся, наразі готується до друку другий наклад.


Гарна ідея отримала своє продовження. В рамках фестивалю "Історія:UA" готується презентація наступного проекту – настільної гри "УПА – відповідь нескореного народу"", – зазначили в УІПН.

"На відміну від першої розробки, гра про УПА розроблена більш динамічною, в ній з’явилися елементи тактики та стратегії. Окрім навчальних матеріалів, які поглиблюють знання про боротьбу Української повстанської армії проти ворогів, гра дає можливість дітям та підліткам відчути себе справжнісінькими командирами повстанців", – сказано в повідомленні.

"Це перша частина гри, яка фокусує свою увагу на боротьбі УПА проти двох великих ворогів – нацистів та радянських каральних підрозділів НКВД", – діляться уточнили в Інституті нацпам’яті.

Відтак буде ще друга частина гри по УПА.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.