На Львівщині перепоховали 103-х мадярських вояків Другої світової. ФОТО

19 вересня у Львівській області перепоховали рештки 103-х угорських військовослужбовців, які загинули під час Другої світової війни в Україні.

Останки зібрали під час ексгумацій, які тривали протягом останніх двох років, повідомив "Історичній правді" учасник події — відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

 Усі фото: FB Святослава Шеремети

Доти угорські вояки були поховані в місцях, розкиданих по всій Україні: на Івано-Франківщині, на Аскольдовій могилі в Києві та в північно-східних областях.

Відтепер прах 103-х загиблих гонведів спочиватиме на угорській ділянці німецького збірного кладовища в с. Потеличах Львівської області. Там поховано понад 16 тисяч німецьких солдатів Другої світової війни.

 

Перепоховання відбувалося за участі офіційної делегації з Угорщини на чолі з Командиром Інституту військової історії та музею Міністерства оборони полковником Вілмошем Ковачем та військового аташе Посольства Угорщини в Україні підполковника Калмана Хюше.

 

Присутні вшанували пам’ять полеглих молтивою й домовилися про дальшу співпрацю в справі впорядкування військових поховань.

Читайте також:

На Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР

Пам'ятник українським військовополоненим у Німеччині зіпсували

Дещиця назвав умови відновлення польських ексгумацій в Україні 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.