Пам'ятник українським військовополоненим у Німеччині зіпсували. ФОТО

На пам'ятнику українським військовополоненим Першої світової війни у Вецларі, Німеччина, в результаті акту вандалізму з'явилася велика пляма.

Пляма утворилася через те, що хтось кинув або виплеснув лампадку з олією, яка стояла біля пам'ятника, повідомляє місцевий мешканець Володимир Чернов.

Подія сталася на початку вересня. 

 На плиті видно темну пляму від олії з лампадки

"Двом заявникам, які хотіли зробити заяви окремо, поліція відмовила в прийомі заяв  через однакову причину: за німецькими законами це може зробити лише власник пам'ятника", — написав Чернов. Він відзначив, що це вже другий випадок із монументом.

Чернов уже подав заяву від товариства пам'яті українських військовополонених в канцелярію обер-бургомістра Вецлара Манфреда Вагнера з проханням, щоб місто, якому належить пам'ятник, звернулося до поліції.

Окрім прохання про розслідування заявник попросив про налагодження відеонагляду за пам'ятником.

ДОВІДКА:

Пам'ятник українцям-військовополоненим у м. Вецлар, федеральна земля Гессен, створив у 1919 році український скульптор, професор художнього училища в Мюнхені Михайло Паращечук. Митець також був автором подібного меморіалу в м. Раштатт, федеральна земля Баден.

Читайте також:

Андрій Дещиця: Дозволимо польські ексгумації в Україні після відбудови українських пам'ятників

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.