На Львівщині перепоховали 103-х мадярських вояків Другої світової. ФОТО

19 вересня у Львівській області перепоховали рештки 103-х угорських військовослужбовців, які загинули під час Другої світової війни в Україні.

Останки зібрали під час ексгумацій, які тривали протягом останніх двох років, повідомив "Історичній правді" учасник події — відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

 Усі фото: FB Святослава Шеремети

Доти угорські вояки були поховані в місцях, розкиданих по всій Україні: на Івано-Франківщині, на Аскольдовій могилі в Києві та в північно-східних областях.

Відтепер прах 103-х загиблих гонведів спочиватиме на угорській ділянці німецького збірного кладовища в с. Потеличах Львівської області. Там поховано понад 16 тисяч німецьких солдатів Другої світової війни.

 

Перепоховання відбувалося за участі офіційної делегації з Угорщини на чолі з Командиром Інституту військової історії та музею Міністерства оборони полковником Вілмошем Ковачем та військового аташе Посольства Угорщини в Україні підполковника Калмана Хюше.

 

Присутні вшанували пам’ять полеглих молтивою й домовилися про дальшу співпрацю в справі впорядкування військових поховань.

Читайте також:

На Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР

Пам'ятник українським військовополоненим у Німеччині зіпсували

Дещиця назвав умови відновлення польських ексгумацій в Україні 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.