Погруддя Міхновського на Байковому кладовищі пошкодили. ФОТО

22 вересня невідомі пошкодили бюст ідеологу українського націоналізму Миколі Міхновському, встановлений на кенотафі на Байковому цвинтарі в Києві.

Про це повідомив історик і журналіст Олександр Алфьоров на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Сьогодні вночі якісь гніди знищили пам'ятник Міхновському на Байковому цвинтарі. Це паскудство залишити не можна. 8 вересня, коли відкривали пам'ятник, я, як речник Національного Корпусу, казав, що Міхновського боялись за життя і майже 100 років після смерті", —обурюється Алфьоров. 

З опублікованих фото видно, що на обличчі скульптури Міхновського хтось відбив частину вусів.

 

Президент історичного клубу "Холодний Яр" й ініціатор відновлення погруддя Роман Коваль написав заяву на ім'я міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням розслідувати акт вандалізму.

 

Нагадаємо, відновлений кенотаф Миколі Міхновському відкрили два тижні тому. 

ДОВІДКА:

Микола Міхновський (1873—1924) — український політичний діяч, адвокат, ідеолог українського націоналізму. Член Браства тарасівців (1892—1893), засновник Української народної партії (1902), один із керівників Української партії хліборобів-демократів (1917—1919). Закінчив Київський університет ім. Св. Володимира (1895), здобув славу як адвокат у Києві та Харкові.

Під час Української революції 1917—1921 років Міхновський займався українізацією Російської імператорської армії, очолив Український військовий клуб ім. гетьмана Павла Полуботка, став членом Українського генерального військового комітету.

Найвідоміший твір Міхновського — памфлет "Самостійна Україна", який став маніфестом українського націоналізму. Загинув за загадкових обставин у Києві. Кенотаф на Байковому цвинтарі було встановлено 2008 року, проте 2016-го його зруйнували невідомі.

----------

Читайте також:

Україна терористична: "Оборона України" та Микола Міхновський

"Україна для українців" Миколи Міхновського

"Міхновський повертав Донбас до української ідеї"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.