Відновлене погруддя Миколі Міхновському відкрили на Байковому цвинтарі. ФОТО

8 вересня на Байковому кладовищі в Києві відновили кенотаф ідеологу українського націоналізму Миколі Міхновському.

Про це написав один з організаторів події президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль у "Фейсбуці". Відновлювали погруддя авторства Дмитра Бур’яна за кошти жертводавців. Зокрема, 20 тис. грн дав член клубу Валерій Мартишко, 2600 грн — депутат Київської облради Євген Чубук, 2000 грн — поет Юрій Руф.

Відкрили пам’ятник Міхновському голова оргкомітету Юрій Левченко, Роман Коваль, заступник голови партії "Національний корпус" Микола Крук та Валентин Волочнюк, сільський голова с. Турівки (нині Згурівський район Київської обл.), де народився національний мислитель.

 Фото: FB Романа Коваля

Валентин Волочнюк із дружиною Тетяною висипали на символічну могилу землю з дворища родини Міхновських у Турівці.

Почесну варту несли пластуни куреня ім. Миколи Міхновського і куреня ім. Дмитра Донцова та активісти "Правого сектора".

Кобзар Тарас Силенко виконав пісню "Роковини" на слова отамана Ананія Волинця та пісню "Піхотинець" на слова Олега Ольжича, а 8-річний Назар Рибальченко прочитав "Б’ють пороги" Тараса Шевченка.

 Фото: FB Романа Коваля

Оскільки історичний клуб "Холодний Яр" зібрав грошей більше, ніж було потрібно для відновлення кенотафа, частину коштів, що залишилася, передали на побудову пам'ятника полковнику Армії УНР Петрові Болбочану.

ДОВІДКА:

Микола Міхновський (1873—1924) — український політичний діяч, адвокат, ідеолог українського націоналізму. Член Браства тарасівців (1892—1893), засновник Української народної партії (1902), один із керівників Української партії хліборобів-демократів (1917—1919). Закінчив Київський університет ім. Св. Володимира (1895), здобув славу як адвокат у Києві та Харкові.

Під час Української революції 1917—1921 років Міхновський займався українізацією Російської імператорської армії, очолив Український військовий клуб ім. гетьмана Павла Полуботка, став членом Українського генерального військового комітету.

Найвідоміший твір Міхновського — памфлет "Самостійна Україна", який став маніфестом українського націоналізму. Загинув за загадкових обставин у Києві. Кенотаф на символічній могилі на Байковому цвинтарі було встановлено 2008 року, проте 2016-го його зруйнували невідомі. 

----------

Читайте також:

Україна терористична: "Оборона України" та Микола Міхновський

"Україна для українців" Миколи Міхновського

"Міхновський повертав Донбас до української ідеї"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.