Арехологи Донецького обласного музею знайшли курган із бабою. ФОТО

Співробітники Донецького обласного краєзнавчого музею під час об’їзду ланцюга курганів "Сторожові могили" у Великоновосілківському районі знайшли масивний курган із кам’яною бабою на вершині

На сайті  музею відзначають, що такі кургани є рідкістю в наші дні.

 

ДОВІДКА:

Донецький обласний краєзнавчий музей існує від 1924 року. Станом на 2014 рік фонди музею налічували близько 150 тис. одиниць зберігання, експозиційні площі складали понад 7 тис. кв.м. У музеї працювало біля 160 співробітників. Кількість відвідувачів щороку досягала 200 тисяч за рік.

До складу музею входили: Музей композитора С. Прокоф’єва, Меморіальний музей-садиба театрального діяча В. Немировича-Данченка та педагога і просвітника XIX сторіччя М. Корфа (пам’ятка національного значення), Великоанадольський музей лісу і Музей історії Великої Вітчизняної Війни.

У серпні 2014 року два обстріли зруйнували значну частину лівого крила музею, пошкодили дах та вибили шибки в приміщенні. Майже цілком була знищена зала "Рослинний і тваринний світ Донеччини", зал геології, зали першого (археологія та історія краю до початку ХХ сторіччя) та четвертого поверхів (зал етнографії та сучасної історії).

Через бойові дії в Донецькій області майже всі фонди ДОКМу для Української держави втрачені. На території підконтрольній Україні залишилися три відділи музею: Меморіальний музей-садиба В. І. Немировича-Данченка та М. О. Корфа, Музей С. Прокоф’єва, Великоанадольський музей лісу.

На їх основі в серпні 2016 року було перереєстровано Донецький обласний краєзнавчий музей з адресою в м. Краматорську.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.