АНОНС: Бібліотека Істправди на BOOK-SPACE у Дніпрі

Нові книжки з "Бібліотеки "Історичної правди" та старі історичні фейки представлять на книжковому фестивалі у Дніпрі.

Як деконструйовувати міфи і протистояти фейкам розповідатиме Олександр Зінченко, заступник головного редактора проекту "Історична правда", ведучий програми "Розсекречена Історія" на каналі UA:Перший.

 

Розмова відбуватиметься з новими книжками в руках: "Війна Двох правд: Поляки та українці у кривавому ХХ столітті" та "Друга Світова: Непридумані історії. (Не)наша, жива, інша".

У першій книжці автори статей спробували висвітлити правду про супе­речливі події XX століття в історії двох народів. 

Ви дізнаєтесь про: діяльність ОУН та УПА, а також Армії Крайової; трагедію Волині 1943 року; акцію "Вісла" 1947 року;  те, чому Василь Стус писав, що хотів би бути поляком; зусилля Єжи Ґедройця та інших інтелектуалів у пошуках правди через слово.

Ця зустріч є доброю нагодою для тих, хто хоче зрозуміти, чому минуле розділяє українців та поляків і чи наші народи домовляться про завершення "війни двох правд". 

 

У другій книжці ідеться про Війну. Війна (не) наша — не тільки за Батьківщину, а й за інтереси кількох тоталітарних держав. Війна наша — навіть через вісімдесят років.

Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів.

Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню "Історична правда", розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після.

В умовах інформаційної війни у світі постправди важливо тренувати критичне мислення та навички встановлювати причини і наслідки між подіями.

Час: 28 вересня, п’ятниця, 18:00

Місце: Обласна державна адміністрація, Кругла Зала, прорспект Олександра Поля, 1

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.