Народним депутатам показали фотографії й документи до 100-річчя ЗУНР. ФОТО

8 листопада у Верховній Раді України відкрилася документальна експозиція до 100-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки і затвердження її Конституції — "Тимчасового основного закону про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії".

Про це повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Виставку відкривали: Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук, заступник директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Наталія Маковська та  Координатор ГО "Таврійська гуманітарна платформа" Андрій Іванець.

 Андрій Парубій.

Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Парламенту подякував організаторам виставки "за можливість в стінах Верховної Ради ознайомитись з документами, які сто років тому міняли історію України" та нагадав, що цього року Україна відмічає століття проголошення української державності — 19 жовтня 1918 року у Львові постала Українська Національна Рада, яка проголосила "Прокламацію" про створення Української держави в українських етнографічних землях Австро-Угорщини.

 Директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук проводить екскурсію Голові Верховної Ради Андрію Парубію.

Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Уже 13 листопада 1918 року був прийнятий "Тимчасовий основний закон про державну самостійність земель бувшої австро-угорської монархії" — Конституція Західноукраїнської Народної Республіки.

"Це фактично був акт проголошення державності на західноукраїнських землях, але разом з ним було велике бажання і велике прагнення всіх засновників, ідеологів цього акту об’єднати Західну Галичину і Велику Україну", – зазначив Андрій Парубій.

 Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Парубій висловив упевненість, що саме ці події і стали фундаментом, на яких ми будуємо сьогоднішню українську державу. "У нас сьогодні є велика відповідальність перед тим поколінням українських вояків, які на всі фронти воювали – проти білогвардійців, проти більшовиків, проти польської армії, і які мали велику мрію – мрію Української Держави. Їхня мрія тоді не здійснилась. Але вони заклали цю мрію і пролили свою кров, щоб цю мрію могли реалізувати їх діти і їх онуки", — підкреслив Андрій Парубій.

 Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Верховної Ради повідомив, що знає цю історію не з розповідей: "Мій дід був вояком в Українській Народній Республіці, але коли пішов клич, що необхідно допомогти і створити українську галицьку армію у Львові, він, в числі 300 добровольців з Києва, приїхав у Львів і вступив в підрозділ української галицької армії. Маючи військовий досвід і вишкіл, він пройшов концтабори після того та заложив початок боротьби і моєї родини за Українську державність".

 

"Український парламент як осередок української державності одночасно має бути і осередком відновлення історичної справедливості, і нашої деокупації, в тому числі ментальної і духовної", — зазначив Голова Парламенту та запросив присутніх до перегляду виставки та "до спогадів про той великий історичний період українського відродження і боротьби за українську державність".

Як повідомлялося, 31 жовтня у Львові відкрили пам'ятник Леву до 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки.

У день вшанування 100-річчя Листопадового чину у Львові урочисто відкрили та освятили пам'ятник героям ЗУНР і УГА.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.