Народним депутатам показали фотографії й документи до 100-річчя ЗУНР. ФОТО

8 листопада у Верховній Раді України відкрилася документальна експозиція до 100-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки і затвердження її Конституції — "Тимчасового основного закону про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії".

Про це повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Виставку відкривали: Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук, заступник директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Наталія Маковська та  Координатор ГО "Таврійська гуманітарна платформа" Андрій Іванець.

 Андрій Парубій.

Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Парламенту подякував організаторам виставки "за можливість в стінах Верховної Ради ознайомитись з документами, які сто років тому міняли історію України" та нагадав, що цього року Україна відмічає століття проголошення української державності — 19 жовтня 1918 року у Львові постала Українська Національна Рада, яка проголосила "Прокламацію" про створення Української держави в українських етнографічних землях Австро-Угорщини.

 Директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук проводить екскурсію Голові Верховної Ради Андрію Парубію.

Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Уже 13 листопада 1918 року був прийнятий "Тимчасовий основний закон про державну самостійність земель бувшої австро-угорської монархії" — Конституція Західноукраїнської Народної Республіки.

"Це фактично був акт проголошення державності на західноукраїнських землях, але разом з ним було велике бажання і велике прагнення всіх засновників, ідеологів цього акту об’єднати Західну Галичину і Велику Україну", – зазначив Андрій Парубій.

 Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Парубій висловив упевненість, що саме ці події і стали фундаментом, на яких ми будуємо сьогоднішню українську державу. "У нас сьогодні є велика відповідальність перед тим поколінням українських вояків, які на всі фронти воювали – проти білогвардійців, проти більшовиків, проти польської армії, і які мали велику мрію – мрію Української Держави. Їхня мрія тоді не здійснилась. Але вони заклали цю мрію і пролили свою кров, щоб цю мрію могли реалізувати їх діти і їх онуки", — підкреслив Андрій Парубій.

 Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Верховної Ради повідомив, що знає цю історію не з розповідей: "Мій дід був вояком в Українській Народній Республіці, але коли пішов клич, що необхідно допомогти і створити українську галицьку армію у Львові, він, в числі 300 добровольців з Києва, приїхав у Львів і вступив в підрозділ української галицької армії. Маючи військовий досвід і вишкіл, він пройшов концтабори після того та заложив початок боротьби і моєї родини за Українську державність".

 

"Український парламент як осередок української державності одночасно має бути і осередком відновлення історичної справедливості, і нашої деокупації, в тому числі ментальної і духовної", — зазначив Голова Парламенту та запросив присутніх до перегляду виставки та "до спогадів про той великий історичний період українського відродження і боротьби за українську державність".

Як повідомлялося, 31 жовтня у Львові відкрили пам'ятник Леву до 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки.

У день вшанування 100-річчя Листопадового чину у Львові урочисто відкрили та освятили пам'ятник героям ЗУНР і УГА.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.