Спецпроект

АНОНС: Прес-Конференція «Як Україна і світ відзначають 85-і роковини Голодомору»

Цьогоріч – 85-ті роковини Голодомору – Україна і світ вшановують пам’ять мільйонів жертв геноциду 1932-1933 років.

Із 1 вересня 2018-го по всьому світу стартувала кампанія, яка має на меті поширення інформації про трагедію українського народу та визнання світовою спільнотою Голодомору актом геноциду – інформує УІНП.

 

Про події в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті", гасла та візуальні матеріали цьогорічної інформаційної кампанії, Міжнародний форум "Україна пам’ятає, світ визнає", меморіальне засідання Верховної ради України та інші заходи, що відбуватимуться в Україні та світі до вшанування 85-тих роковин розкажуть спікери:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

Микола Княжицький, народний депутат, Голова Комітету з питань культури і духовності.

Артем Біденко, Державний секретар Міністерства інформаційної політики України.

Лариса Дір, начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва МЗС

Сергій Касянчук, директор представництва Світового Конґресу Українців.

Час: 13 листопада, вівторок, 13:00

Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ

Нагадуємо, що цього року День пам’яті жертв Голодомору припадає на 24 листопада. Офіційні державні заходи відбудуться о 14.30 біля Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". О 16.00 після загальнонаціональної хвилини мовчання розпочнеться Всеукраїнська акція "Запали свічку пам'яті".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.