Спецпроект

АНОНС: Прес-Конференція «Як Україна і світ відзначають 85-і роковини Голодомору»

Цьогоріч – 85-ті роковини Голодомору – Україна і світ вшановують пам’ять мільйонів жертв геноциду 1932-1933 років.

Із 1 вересня 2018-го по всьому світу стартувала кампанія, яка має на меті поширення інформації про трагедію українського народу та визнання світовою спільнотою Голодомору актом геноциду – інформує УІНП.

 

Про події в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті", гасла та візуальні матеріали цьогорічної інформаційної кампанії, Міжнародний форум "Україна пам’ятає, світ визнає", меморіальне засідання Верховної ради України та інші заходи, що відбуватимуться в Україні та світі до вшанування 85-тих роковин розкажуть спікери:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

Микола Княжицький, народний депутат, Голова Комітету з питань культури і духовності.

Артем Біденко, Державний секретар Міністерства інформаційної політики України.

Лариса Дір, начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва МЗС

Сергій Касянчук, директор представництва Світового Конґресу Українців.

Час: 13 листопада, вівторок, 13:00

Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ

Нагадуємо, що цього року День пам’яті жертв Голодомору припадає на 24 листопада. Офіційні державні заходи відбудуться о 14.30 біля Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". О 16.00 після загальнонаціональної хвилини мовчання розпочнеться Всеукраїнська акція "Запали свічку пам'яті".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.