Спецпроект

АНОНС: Прес-Конференція «Як Україна і світ відзначають 85-і роковини Голодомору»

Цьогоріч – 85-ті роковини Голодомору – Україна і світ вшановують пам’ять мільйонів жертв геноциду 1932-1933 років.

Із 1 вересня 2018-го по всьому світу стартувала кампанія, яка має на меті поширення інформації про трагедію українського народу та визнання світовою спільнотою Голодомору актом геноциду – інформує УІНП.

 

Про події в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті", гасла та візуальні матеріали цьогорічної інформаційної кампанії, Міжнародний форум "Україна пам’ятає, світ визнає", меморіальне засідання Верховної ради України та інші заходи, що відбуватимуться в Україні та світі до вшанування 85-тих роковин розкажуть спікери:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

Микола Княжицький, народний депутат, Голова Комітету з питань культури і духовності.

Артем Біденко, Державний секретар Міністерства інформаційної політики України.

Лариса Дір, начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва МЗС

Сергій Касянчук, директор представництва Світового Конґресу Українців.

Час: 13 листопада, вівторок, 13:00

Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ

Нагадуємо, що цього року День пам’яті жертв Голодомору припадає на 24 листопада. Офіційні державні заходи відбудуться о 14.30 біля Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". О 16.00 після загальнонаціональної хвилини мовчання розпочнеться Всеукраїнська акція "Запали свічку пам'яті".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.