Спецпроект

«Де б ти не був – вшануй!». ВІДЕО до роковин Голодомору

Український інститут національної пам’яті та Міністерство інформаційної політики у відео закликали 24 листопада вшанувати пам'ять жертв Голодомору.

У кремлівській в'язниці, шкільному класі, в лікарняній палаті, на футбольному полі, у майстерні взуття чи за кермом автівки – де би ти не був 24 листопада о 16:00 – вшануй пам’ять убитих Голодомором 1932–1933 років.

 

Саме такий посил має соціальний відеоролик, знятий Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху.

Це перше відео із серії, яке розроблене спеціально до 85-тих роковин Голодомору. Усі ці ролики об’єднує символічне гасло "Ми пам’ятаємо! Ми сильні!".

Як пояснює автор ідеї і сценарист відеороботи Омелян Ощудляк: "Важливо підтримувати традицію пам'яті і тому основне завдання цього ролика – показати модель поведінки, як кожен може долучитися до вшанування пам’яті жертв Голодомору. Ми хочемо, щоб люди подумали: "О, до речі, а ми ж теж так можемо робити!".

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням

Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко коментує: "У цьому ролику ми бачимо різних людей, кожен із яких долучається до вшанування пам’яті жертв цього страшного злочину: українського політв’язня в російській тюрмі, який витесує свічку на стіні в’язниці, патрульну поліцію, яка зупиняється і віддає шану загиблим, футбольне поле, де перед матчем оголошують хвилину мовчання, школярів, які тримають лампадки.

Це об’єднавчі образи, які підкреслюють важливість вшанування. Особливо сьогодні, у наших воєнних реаліях".

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович нагадує що 24 листопада о 16:00 пройде загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої українці вдома та по всьому світу запалюватимуть свічки пам'яті у себе на вікнах чи біля меморіалів Голодомору, чи де б вони не були.

"Ми пам’ятаємо жах 1932-1933-го і достатньо сильні, щоб захищати свою незалежність із зброєю в руках. Тому гасло цьогорічної інформаційної кампанії до 85 роковин Голодомору "Ми пам’ятаємо! Ми сильні!", а серед її візуальних образів український солдат на тлі меморіалу пам’яті жертв геноциду та свіча-куля" – пояснює історик Володимир В'ятрович.

Нагадуємо, що 24 листопада в Україні жалобний день, коли вшановуватиметься пам’ять жертв Голодомору. Цього дня телерадіоорганізації усіх форм власності вносять зміни до сіток мовлення програм і передач, утримуються від трансляції розважального контенту та нагадують про День пам’яті жертв Голодомору.

 

Український інститут національної пам’яті закликає медіа розмістити символ пам'яті – свічку або знак Голодомору – в ефірах, на сайтах та на шпальтах видань.

Завантажити соціальну рекламу до 85-тих роковин, розроблену Українським інститутом національної пам’яті можна за посиланнями: для друку і для соціальних мереж.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.