АНОНС: На Київщині відкриють барельєф Юрію Отмарштейну

До 100-ліття перебування корпусу Січових Стрільців у м. Боярці відбудеться відкриття барельєфу полковнику Юрію Отмарштейну.

Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці "Під Покровом Тризуба".

 Портрет Юрія Отмарштейна

Автор портрету — Артур Орльонов на замовлення Благодійного фонду "Героїка"

19 листопада 1918 року до Боярки увійшов Перший підрозділ Січових Стрільців під командуванням Івана Андруха, а вже 20-го листопада полковник Юрій Отмарштейн провів парад українських військ у місті (а це приблизно 5000 осіб кадрових військових).

Зцієї нагоди організатори запланували наступну програму на 18 листопада:

13:00 на станції "Боярка" відкриття барельєфу Юрію Отмарштейну за участі реконструкторів ВІК "Повстанець".

16:00 презентація фільму та книги "Позивний Бандерас" за участі знімальної групи та авторів у Боярському будинку культури.

"Ці дві події об'єднанні не лише спільною датою та містом, але й ланцюгом нашої історії, що пов'язує покоління борців за волю та цілісність України. Як 100 років тому, так і сьогодні триває війна зі східним ворогом – Росією.

Сьогодні ми маємо створити захисну фортецю з нашої історії, мови, культури та традицій. Тому не втомлюємося у Боярці розкривати маловідомі сторінки нашого минулого, розповідати про героїв та героїнь, які віддано служили українській ідеї і продовжують це робити" - відзначають організатори заходів.

Час: 18 листопада, неділя, 13:00, 16.00

Місце: Залізнична станція "Боярка", Боярський будинок культури.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.