У архівних документах репресованих знайшили шматки хліба часів Голодомору

У читальному залі Центрального державного архіву громадських об’єднань України відбудеться прес-конференція з приводу виявлення серед архівних документів унікальної знахідки – хліба часів Голодомору 1932-1933 років.

Шматочки хліба, виготовлені "з невідомої сировини", збереглися в архівній кримінальній справі людини, котра пережила Голодомор 1932-1933 років.

"Такой образчик хлеба я оставил моим детям для назидания…", - пояснював репресований.

Під час прес-конференції архівісти за сторінками документів відтворять шлях знайденого хліба – від очевидця Голодомору до сучасників, ознайомлять з долею людини, яка наважилась зберегти "речові докази" злочину влади, поділяться подальшими планами щодо дослідження цієї унікальної знахідки.

Також під час прес-конференції демонструватиметься добірка документів із фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, що розкривають механізми реалізації злочинної політики радянської влади, спрямованої на винищення українського народу, відтворюють жахливі реалії життя в умовах Голодомору 1932-1933 років.

У прес-конференції візьмуть участь заступник Міністра юстиції України Денис Чернишов, Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова, директор Центрального державного архіву громадських об’єднань України Ольга Бажан.

Час: 19 листопада, понеділок, 12.00

Місце: Читальний зал Центрального державного архіву громадських об’єднань України, вул. Генерала Алмазова, 8

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.