У архівних документах репресованих знайшили шматки хліба часів Голодомору

У читальному залі Центрального державного архіву громадських об’єднань України відбудеться прес-конференція з приводу виявлення серед архівних документів унікальної знахідки – хліба часів Голодомору 1932-1933 років.

Шматочки хліба, виготовлені "з невідомої сировини", збереглися в архівній кримінальній справі людини, котра пережила Голодомор 1932-1933 років.

"Такой образчик хлеба я оставил моим детям для назидания…", - пояснював репресований.

Під час прес-конференції архівісти за сторінками документів відтворять шлях знайденого хліба – від очевидця Голодомору до сучасників, ознайомлять з долею людини, яка наважилась зберегти "речові докази" злочину влади, поділяться подальшими планами щодо дослідження цієї унікальної знахідки.

Також під час прес-конференції демонструватиметься добірка документів із фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, що розкривають механізми реалізації злочинної політики радянської влади, спрямованої на винищення українського народу, відтворюють жахливі реалії життя в умовах Голодомору 1932-1933 років.

У прес-конференції візьмуть участь заступник Міністра юстиції України Денис Чернишов, Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова, директор Центрального державного архіву громадських об’єднань України Ольга Бажан.

Час: 19 листопада, понеділок, 12.00

Місце: Читальний зал Центрального державного архіву громадських об’єднань України, вул. Генерала Алмазова, 8

Вхід вільний

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.