Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу про доброчинців Голодомору

У столиці відбудеться презентація нового доповненого видання книжки «Людяність у нелюдяний час», вихід якої приурочений до 85-тих роковин Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Участь у презентації візьмуть упорядники книги, співробітники Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак та Вікторія Яременко.

"Людяність у нелюдяний час" – книжка про тих, хто серед хаосу, страху і безкінечних смертей не втратив людської гідності й простягнув руку допомоги приреченим.

У виданні подано інформацію про понад 180 доброчинців часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлено на основі документальних даних та усних свідчень.

Організатори:

Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам'яті.

Час: 28 листопада, середа, 14:00

Місце: Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка, проспект Перемоги, 25 а, зала "Простір подій", 2 поверх

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.