Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу про доброчинців Голодомору

У столиці відбудеться презентація нового доповненого видання книжки «Людяність у нелюдяний час», вихід якої приурочений до 85-тих роковин Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Участь у презентації візьмуть упорядники книги, співробітники Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак та Вікторія Яременко.

"Людяність у нелюдяний час" – книжка про тих, хто серед хаосу, страху і безкінечних смертей не втратив людської гідності й простягнув руку допомоги приреченим.

У виданні подано інформацію про понад 180 доброчинців часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлено на основі документальних даних та усних свідчень.

Організатори:

Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам'яті.

Час: 28 листопада, середа, 14:00

Місце: Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка, проспект Перемоги, 25 а, зала "Простір подій", 2 поверх

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.