Спецпроект

У Кропивницькому презентували книгу про репресованих за спротив Голодомору

До 85-х роковин Голодомору-геноциду в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї презентували книгу "Ті, хто не хотів помирати мовчки…".

Під час презентації також відкрили документально-публіцистичну виставку "Україна 1932-1933. Геноцид голодом", повідомляє Національний музей "Меморіал Голодомору" з посилання на прес-службу Кіровоградської ОДА.

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Про роботу над книгою розповіла її авторка - відома журналістка та краєзнавець Світлана Орел. За її словами, книга написана на основі архівних матеріалів репресованих у 1932-1933 роки.

"Із близько тисячі справ до книги увійшли найбільш показові", - розповіла письменниця. "Багато років все замовчувалася, а потім відкрилися документи, спогади з приголомшливими фактами. І всі ці роки здебільше робився акцент на жертвах, стражданнях, на жалю і сльозах, на трагічних страшних речах, а ось ці моменти масового спротиву, захисту, самозбереження, злості вони якось ігнорувалися".

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Світлана Орел подякувала науковцю обласного архіву, досліднику та автору праць про Голодомор Івану Петренку, який допомагав їй у написанні книги.

Книга вийшла в рамках обласної програми розвитку книговидання та книгорозповсюдження тиражем майже 500 примірників і розійдеться по всіх бібліотеках області.

Як повідомлялося, в Братиславі, Словаччина, показали документальний фільм "Голод нації" про Голодомор 1932—1933 років.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.