Спецпроект

Конкурс "Зберігаючи пам'ять про Голокост" визначив переможців

3 грудня пройшов фінальний етап Всеукраїнського конкурсу наукових і науково-дослідницьких проектів "Зберігаючи пам'ять про Голокост". Перемогу здобула робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів".

Учасники презентували власні роботи у стінах Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, повідомляє сайт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Усього на Конкурс було подано 33 заявки, а до фіналу пройшли 9 учасників з різних міст України. Серед робіт були наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології.

 Фото: babiyar.org

За підсумком оцінок Журі переможцями стали: 

1-ше місце – робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів" (автор - Вадим Єфремов, аспірант Житомирського державного університету імені Івана Франка).

2-гі місця – роботи "Особливості розвитку єврейської громади Миколаївського району Миколаївської області у першій половині ХХ століття" (автор – Віктор Дробний, студент Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського) і

"Жінки як об’єкт та суб’єкт гендерного аспекту на прикладі Голокосту в Україні та геноциду в Руанді" (Дана Довгаль, аспірантка Рівненського державного гуманітарного університету).

3-ті місця – "Проблеми визнання Праведниками народів світу (на прикладі митрополита А.Шептицького)" (Веніамін Миропольський, студент Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ); 

"Голокост в генеральній окрузі "Волинь-Поділля": економічний аспект катастрофи" (Вікторія Зиль, студентка Рівненського державного гуманітарного університету);

"Комеморація місць масового знищення євреїв міста Чернігів у роки нацистської окупації: поточний стан та перспективи" (Олександр Сморжевський, студент студент Академії Державної пенітенціарної служби України).

Фіналісти отримали грошові винагороди у розмірі 5 тисячі грн. за перше місце, 3 тисячі за друге і 2 тисячі за третє. Переможець конкурсу також має можливість пройти стажування у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) з метою реалізації свого проекту. 

Мета Конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема, розстрілів у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. 

До складу журi увiйшли:

Голова журі – Юрій Сафонов, заступник директора ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти", доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України;

Заступник Голови журі – Яна Барінова, виконавчий директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр";

Борис Глазунов, Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр";

Діана Попова, директор Департаменту культури Київської міської державної адміністрації;

Оксана Довгополова, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та методології пізнання Одеського національного університету імені 
І.І. Мечникова;

Тарас Пшеничний, заступник декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Академії наук України.

Організатори Конкурсу: BYHMC за сприянням Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.