АНОНС: "Дівчата зрізають коси". Інститут презентує книгу про жінок на війні

Книга "Дівчата зрізають коси"- це спогади 25 жінок-вояків, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках. Український інститут національної пам'яті разом з учасницями бойових дій проведе презентацію книги у столиці.

У спогадах ідеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

 

Ці історії були записані з листопада 2017 до липня 2018 року воєнним кореспондентом Євгенією Подобною.

У презентації книги візьмуть участь всі, хто працювали над збірником, та героїні-учасниці бойових дій.

 
 

Учасники презентації:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Євгенія Подобна, журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця;
Вікторія Дворецька, батальйон "Айдар";
Галина Клемпоуз, 54-та окрема механізована бригада, батальйон "Донбас-Україна";
Андріана Сусак, батальйон "Айдар";
Оксана Якубова, 30-та і 54-та окремі механізовані бригади;
Андрій Гончарук, видавець, автор дизайну книги.

Модератор: Тетяна Ковтунович, координатор усноісторичних проектів Українського інституту національної пам’яті.

Збірник спогадів "Дівчата зрізають коси" підготовлено в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті "Усна історія АТО".

11 грудня, вівторок, 18.30

Місце: Національний музей літератури України (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11).

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.