АНОНС: "Дівчата зрізають коси". Інститут презентує книгу про жінок на війні

Книга "Дівчата зрізають коси"- це спогади 25 жінок-вояків, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках. Український інститут національної пам'яті разом з учасницями бойових дій проведе презентацію книги у столиці.

У спогадах ідеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

 

Ці історії були записані з листопада 2017 до липня 2018 року воєнним кореспондентом Євгенією Подобною.

У презентації книги візьмуть участь всі, хто працювали над збірником, та героїні-учасниці бойових дій.

 
 

Учасники презентації:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Євгенія Подобна, журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця;
Вікторія Дворецька, батальйон "Айдар";
Галина Клемпоуз, 54-та окрема механізована бригада, батальйон "Донбас-Україна";
Андріана Сусак, батальйон "Айдар";
Оксана Якубова, 30-та і 54-та окремі механізовані бригади;
Андрій Гончарук, видавець, автор дизайну книги.

Модератор: Тетяна Ковтунович, координатор усноісторичних проектів Українського інституту національної пам’яті.

Збірник спогадів "Дівчата зрізають коси" підготовлено в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті "Усна історія АТО".

11 грудня, вівторок, 18.30

Місце: Національний музей літератури України (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11).

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.