АНОНС: "Дівчата зрізають коси". Інститут презентує книгу про жінок на війні

Книга "Дівчата зрізають коси"- це спогади 25 жінок-вояків, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках. Український інститут національної пам'яті разом з учасницями бойових дій проведе презентацію книги у столиці.

У спогадах ідеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

 

Ці історії були записані з листопада 2017 до липня 2018 року воєнним кореспондентом Євгенією Подобною.

У презентації книги візьмуть участь всі, хто працювали над збірником, та героїні-учасниці бойових дій.

 
 

Учасники презентації:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Євгенія Подобна, журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця;
Вікторія Дворецька, батальйон "Айдар";
Галина Клемпоуз, 54-та окрема механізована бригада, батальйон "Донбас-Україна";
Андріана Сусак, батальйон "Айдар";
Оксана Якубова, 30-та і 54-та окремі механізовані бригади;
Андрій Гончарук, видавець, автор дизайну книги.

Модератор: Тетяна Ковтунович, координатор усноісторичних проектів Українського інституту національної пам’яті.

Збірник спогадів "Дівчата зрізають коси" підготовлено в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті "Усна історія АТО".

11 грудня, вівторок, 18.30

Місце: Національний музей літератури України (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11).

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.