АНОНС: Лекція "Стара Київська митрополія" у НМІУ

Нещодавно Константинопольський патріархат визнав нечинним перехід у 1686 році однієї зі своїх митрополій – Київської – до складу РПЦ. Це рішення відкрило шлях до створення автокефальної Православної церкви в Україні. Нині є нагода дізнатися більше про Київську митрополію домосковської доби.

Що відомо про стару Київську (Руську) митрополію, спадкоємницею якої стане сучасна українська церква? Яку територію займала ця митрополія протягом семи століть: від її створення наприкінці X століття до її поглинання Москвою у 1686 році? Як змінювався її адміністративно-територіальний устрій? Які інші церковні адміністративно-територіальні одиниці існували в цей час на теренах сучасної України? Чого варта "канонічна територія"? Як ці питання можна відобразити на карті?

 

Запрошуємо послухати лекцію та побачити карти-реконструкції церковного устрою українських земель в давні часи. Лектор і укладач карт – Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

15 грудня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, 1 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.