У Румунії збираються судити лідерів революції, яка повалила режим Чаушеску

Прокуратура Румунії висунула звинувачення лідерам революції 1989 року, яка завершилася повалення диктатури та розстрілом Ніколае Чаушеску.

Про це пише Рубрика із посиланням на румунське видання Hotnews.

 Ніколае Чаушеску

Прокуратура висунула звинувачення колишньому президенту Румунії Іону Ілієску, екс-прем’єр-міністру Петру Роману та ще двом колишнім високопосадовцям у скоєнні злочинів проти людяності.

Справа отримала назву "Румунська революція грудня 1989 року".

Ілієску та Роман були керівниками "Фронту національного порятунку", який прийшов до влади після повалення диктатури Чаушеску 22 грудня 1989 року.

Генпрокуратура, зокрема, констатує, що в грудні 1989 року, за допомогою дезінформації в країні була створена атмосфера "тотального психозу", що призвела до хаотичних силових дій, суперечливих військових наказів.

В результаті протягом кількох днів після 22 грудня сталося 862 вбивства колишніх прислужників режиму диктатора, а 2150 людей були травмовані чи зазнали утисків.

"Ці трагічні наслідки були більш серйозними, ніж репресії колишньої влади, що їм передували і які тривали протягом 17-22.12.1989", – передає видання позицію прокуратури.

Як відомо, політична криза у Румунії триває вже кілька років поспіль. Розпочалася вона спробою влади амністувати засуджених за хабарництво чиновників. Опісля уряд домігся звільнення керівника Антикорупційної дирекції.

ЄС та опозиція наголошують, що у Румунія наразі триває реванш корупціонерів.

Читайте також:

Місце розстрілу Чаушеску перетворять на Музей комунізму

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.