Facebook змусив музей Женеви прикрити наготу античних статуй

Музею історії і мистецтва в Женеві (Швейцарія) довелося опублікувати фотографії античних статуй з написами «Цензура» на інтимних місцях через заборону Facebook.

Про це повідомляє Бабель.

 Фото: Musées d'art et d'histoire de Genève

За словами прес-секретаря музею Сільві Трелья-Детраз, на сторінці закладу у Facebook планували опублікувати знімок двох статуй для реклами виставки "Цезар і Рона".

Але адміністрація Facebook надіслала листа, в якому вказала, що у статуї Венери Арлезіанської не прикриті груди, а солдат, який символізує перемогу Римської імперії над галльськими племенами, стоїть голим.

У своєму листі соцмережа зазначила, що не дозволяє рекламні пости, в яких присутня нагота, навіть якщо вона не несе сексуального характеру.

"Це, зокрема, стосується і використання наготи для творчих або освітніх цілей", — наводить повідомлення від адміністрації cоцмережі агентство. У результаті фотографії опублікували з написами "Цензура".

Нагадуємо, що наприкінці 2018 року у Facebook запровадили нові правила для контенту про секс. Вони забороняють пошук сексуальних партнерів, чати та листування з сексуальним підтекстом, зображення оголеного тіла, обговорення поз у сексі та сексуальних уподобань.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.