У XIV столітті черниця підмінила себе лялькою, щоб утекти з монастиря — документ

В архівах Університету Йорка, Велика Британія, дослідники знайшли історію про черницю, яка у XIV столітті інсценувала смерть за допомогою манекена.

Зробила вона це задля того, щоб утекти з монастиря й "піти шляхом тілесної хіті", повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням The Guardian.

Цю історію знайшли на берегах одного з 16-ти томів реєстру справ архієпископів Йоркських з 1304 по 1405 роки.

"Попередити Джоан з Лідса, яка нещодавно була черницею монастиря святого Климента в Йорку, щоб вона повернулася в свій дім", — написав у 1318 році архієпископ Вільям Мелтон.

Мелтон писав окружному вікарію міста Беверлі, що ширяться чутки про прибуття бенедиктинської черниці Джоан.

"Вона нахабно відкинула пристойності релігії і скромність, притаманну її статі і зі злим умислом симулювала хворобу, інсценувала власну смерть, не піклуючись про здоров'я своєї душі, за допомогою численних помічниць і лиходійок, створила ляльку, що імітує її тіло", — йдеться в його листі.

Манекен Джоан поховали замість черниці, а справжня Джоан тим часом втекла з монастиря.

"Джоан пішла по шляху тілесної хіті, далеко від бідності і послуху. Вона порушила свої клятви і відкинула чернече вбрання. Тепер вона наражає на небезпеку свою душу і накликає ганьбу на весь орден", — додав Мелтон.

"Досить багато випадків, коли ченці і черниці покидали свої релігійні будинки. Ми не завжди знаємо всі деталі і те, чим все закінчилося", — розповіла керівник проекту Сара Ріс Джонс.

Найпоширенішою причиною цього було небажання дотримуватися целібату.

"Багато хто з них був відправлений в монастирі в підлітковому віці і не всі приймали релігійне життя", — підкреслила вона.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.