У Криму хочуть відзначити 700-річчя найстарішої в Україні мечеті

У Криму ініціюють відзначення 700-річчя найстарішої в Україні діючої культової споруди мусульман – мечеті хана Узбека, розташованої на сході півострова.

Лідер фракції Курултаю Рефат Чубаров закликав владу не проігнорувати цей ювілей одного з найбільш шанованих духовних центрів кримських татар., повідомляє Радіо Свобода.

"Це був великий духовний комплекс – мечеть, навчальний релігійний заклад медресе, монастир, - зазначив Чубаров. - А поруч збереглися руїни ще давнішої мечеті Бейбарса", – розповів Рефат Чубаров.

Красиву і велику на свій час мечеть збудував у стародавньому Солхаті (нині це Старий Крим) перший мусульманський правитель Золотої Орди, хан Узбек у 1314 році. Поруч з мечеттю відкрилося вище духовне училище, яке готувало мулл, кадіїв, мусульманських богословів, які швидко ісламізували півострів.
 
За повідомленнями турецького мандрівника та історика Евлії Челебі, на початку 16-го століття мечеть Узбека мала статус соборної. А в медресе упродовж майже півтисячі років вивчали Коран, філософію, арабську мову, риторику, астрономію, математику, логіку та законоустрій.

У малих приміщеннях – худжрах – семінаристи жили. Там же зупинялися і дервіші, мусульманський аналог мандрівних монахів.

Фото: crimean.org

Якщо мечеть Узбека на приватні гроші на рубежі 1980–90-х років удалося відновити, то медресе, його аудиторії для навчання айвани і худжри лежать у руїнах. Лише фрагменти залишилися і від мечеті Бейбарса, найдавнішої та найлегендарнішої на території України.
 
За даними істориків, вона була споруджена в Солхаті в 1287–1288 роках на кошти вихідця з цих місць Захіра Сейф-ад-Діна ас-Саліха Бейбарса, який виділив на це величезну тоді суму – дві тисячі динарів. Султан Бейбарс майже 20 років був видатним правителем могутнього на той час Єгипту і зажив слави тим, що завдав поразки монголам, зупинивши їхнє просування на Близький Схід.

На думку Рефата Чубарова, цією історичною спадщиною Україна, і зокрема Крим, мали б пишатися і використовувати для просвітництва нових поколінь і для залучення туристів. Разом із тим, в автономії відсутня цілісна концепція і комплексна, системна робота із захисту й відновлення історичної спадщини.

"Але коли говорити про кримськотатарські пам’ятки культури та історії, то тут, узагалі, спостерігається відверте ігнорування необхідності відновлення пам’яток", – вважає керівник парламентської фракції Курултаю.
 
Голова Республіканського комітету із захисту культурної спадщини Криму Лариса Опанасюк заперечила Рефату Чубарову. За її словами, відомство приділяє увагу всім пам’яткам, незалежно від того, для якого етносу вони є святинями.

"Мечеть Узбека – пам’ятка національного значення. Треба вжити всіх заходів для того, щоб її зберегти, - зазначила Опанасюк. - А от щодо медресе, то там слід не відбудовувати, а проводити консервацію, щоб була перспектива включення до Світового списку культурної спадщини. Але питання одне: все упирається в кошти", – заявила Лариса Опанасюк.
 
Водночас, вона повідомила, що Республіканський комітет із захисту культурної спадщини Криму підтримує ініціативу депутатів щодо належного відзначення 700-ліття мечеті Узбека. Втім, урядові джерела повідомляють про серйозні проблеми з кримським бюджетом.

Якщо Київ не дасть на це грошей, автономія сама не зможе відродити старовинні мечеті, кажуть урядовці.

Як відомо, у 2012 році "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" було включене до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримський Юрт"

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.