Аквалангісти втопили бюст Леніна у кар’єрі під Дніпром

Група дайверів опустила бюст Володимира Леніна на дно затопленого кар'єру в селі Новомиколаївка Дніпропетровської області.

Відповідні фото та відео у Facebook опублікував інструктор з підводного плавання Андрій Воробйов, повідомляє Українська Правда.

"Ми з нього, зробили казку, він став туманом і персонажем з фільму про любов до глибини", - написав Воробйов.

Фото: Андрій Воробйов

 

Бюсту домалювали борідку, вуса і надягли на Леніна жовту бандану і опустили на глибину у майже 35 метрів.

За словами дайвера, відтепер Ленін став "любов'ю глибини".

Затоплений кар’єр перетворився на підводний парк для українських дайверів, на його базі підводники тренуються.

Глибина кар’єру місцями сягає 46-47 метрів.

 Фото: Андрій Воробйов

До цього в нього спустили автомобіль, мотоцикл, кабіну "Камаза", пивний павільйон, автоцистерну та автобус.

За словами дайверів, їхня мета створити в Україні повноцінний комфортабельний дайв-центр.

Читайте також:

Пам’ятник Леніну на ProZorro продали за 220 тисяч

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.