На Волині знайшли артилерійські снаряди Другої світової війни. ФОТО

За два дні піротехніки вилучили та знищили десять артилерійських снарядів часів Другої Світової війни, які знайшли волиняни.

Про це повідомляє Таблоїд Волині.

 Фото: Таблоїд Волині

Небезпечні знахідки громадяни зробили у лісах Володимир-Волинського, Ківерцівського, Маневицького і Турійського районів, йдеться у повідомленні.

Зокрема, 18 лютого староста Гайківської сільради випадково знайшов 122-міліметровий артснаряд.

Того ж дня у лісовому масиві біля села Туровичі "чорні" археологи відкопали відразу сім снарядів калібру 76 міліметрів.

 Фото: Таблоїд Волині

Наступного дня, 19 лютого, рятувальники отримали повідомлення від волинян про підозрілі знахідки поблизу сіл Тростянець та Годомичі. Сапери ідентифікували їх як 152- та 76-міліметрові артилерійські снаряди часів останньої війни.

 Фото: Таблоїд Волині

Усі вибухонебезпечні предмети вилучили та знешкодили бійці групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спецпризначення УДСНС.

Рятувальники нагадують, що усі подібні знахідки, незважаючи на значний вік, вкрай небезпечні, тож волинян закликають у жодному разі не чіпати їх, а негайно телефонувати на номер "101".

Читайте також:

Тисячу жителів Кельна евакуювали через бомбу часів Другої світової

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.