Під Києвом привітання з 23 лютого спровокувало бійку та стрілянину

У Києво-Святошинському районі сталася бійка зі стріляниною через привітання з "радянським святом".

Про це повідомляє ІА ZIK із посиланням на відділ комунікації поліції в Київській області.

Між двома водіями, які зупинилися на АЗС у с. Стоянка Києво-Святошинського району, виник словесний конфлікт через привітання з "радянським святом". Сварка перейшла в бійку, в ході якої старший чоловік дістав пістолет і кілька разів вистрелив у спину молодшому.  

Після того стрілець утік на власному авто. Поліцейські, які прибули на місце злочину, вилучили 3 гільзи й гумову кулю калібром 9 мм.

Потерпілому 34-річному жителю Києва в лікарні діагностували вогнепальні поранення голови та сліпе поранення попереку. Поліція розшукала винуватця стрілянини. Ним виявився 59-річний житель села Гореничі, який під час бійки отримав черепно-мозкову травму та забійні рани голови. Зброя, з якої він стріляв, була зареєстрована.

Наразі обох учасників інциденту затримано в порядку ст. 208 КПК України. Вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання.

За даним фактом відкрито 2 кримінальних провадження за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. 

Нагадаємо, в Радянському Союзі 23 лютого відзначався День Радянської армії та Військово-морського флоту. Після розпаду СРСР у Росії цього дня відзначають День захисника Вітчизни. Звідти свято перекочувало в Україну, згідно з указом президента України Леоніда Кучми від 1999 року.

Президент Петро Порошенко у 2014 році скасував відзначення Дня захисника Вітчизни 23 лютого. Відтоді щороку 14 жовтня в Україні святкують День захисника України. 

   

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.