У Латвії зібрали 10 тисяч підписів за знесення радянського пам'ятника перемоги

У Латвії ініціатива про знесення або підрив пам'ятника перемоги у Ризі зібрала 10 тисяч підписів.

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на портал Delfi.

 Фото: Delfi

Збір підписів ініціювали на порталі Manabalss.lv у 2017 році. В цьому році кількість підписантів почала зростати після появи новин про готовність ризької влади витратити кілька мільйонів євро на відновлення Парку перемоги.

Пам'ятник перемоги був відкритий в 1985 році, коли Латвія залишалася незаконно окупована Радянським Союзом.

Автора ініціативи Угіса Поліса турбує те, що монумент – це один із символів, який нагадує про величезні страждання через радянську окупацію, як і раніше, розташований у серці Латвії Ризі. При цьому він великий і його важко не помітити.

"Сьогодні пам'ятник перемоги вже давно не є пам'ятним місцем для радянських "ветеранів- визволителів", а перетворюється на місце проведення строго політичного заходу – 9 травня, який спонсорується з боку Кремля, створений в інтересах Росії і реалізується в рамках кремлівської пропаганди", - сказав Поліс.

Тепер ініціативу знесення пам’ятника мають розглянути у латвійському Сеймі.

Читайте також:

У Львові з третьої спроби знесли стелу Монументу Слави. ВІДЕО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.