АНОНС: Круглий стіл «День громадянського спротиву Донбасу російській окупації». ВІДЕО

У Києві відбудеться круглий стіл, присвячений п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дату "5-те березня" обрано невипадково. Саме 5-го березня 2014 року у Донецьку відбувся один із перших мирних мітингів за єдину Україну: "10000 сміливих за 45 мільйонів єдиних".

Протягом весни 2014 року на Донбасі відбулося ще багато мітингів. Однак 5-го березня він був найчисельнішим і, на жаль, останнім мирним. Вже 13-го березня 2014 р. було вбито громадського активіста, учасника "Революції Гідності" Дмитра Чернявського.

Під час медіа марафону буде показано 10 документальних відеороликів з циклу "Громадянський спротив Донбасу", в яких розповідаються факти розгортання російської окупації Донбасу. Але головним є те, що в них зафільмовано той потужний сміливий громадянський спротив, який чинили місцеві активісти, прості жителі Донбасу.

Чисельні проукраїнські мітинги та акції громадянського спротиву, релігійний та культурний спротив, формування волонтерського, партизанського рухів та руху добровольців.

Фактично жителі українського Донбасу залишились сам на сам із ворогом. Саме мешканці Донбасу першими зустріли збройну агресію Російської Федерації проти України.

Вони першими стали на захист єдності та територіальної цілісності нашої країни. Першими заплатили за це кров’ю і власним життям. Саме мешканці українського Донбасу стали першими добровольцями, партизанами та підпільниками.

Також в рамках даного медіа марафону 13 червня 2019 року буде презентовано повнометражну документальну стрічку "Маріуполь – український форпост".

Вона розповідатиме про події весни і початку літа 2014 року в м. Маріуполі. Фінальна точка цього фільму – перше успішне звільнення міста в історії цієї війни 13 червня 2014 року.

Відеороботи "Громадянській спротив Донбасу" розповідають про видатні, але часто маловідомі події як для сучасної історії Донеччини та Луганщини, так і всієї сучасної української історії.

Учасники:

Еміне Джапарова, перший заступник Міністра інформаційної політики України;

Дмитро Ткаченко, керівник аналітичного центру "Фабрика думки "Донбас", радник Міністра інформаційної політики України;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті.

Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець, в’язень сумління окупаційної адміністрації РФ в Донецькій області, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Олег Саакян, політолог.

Наталя Веселова, Народний депутат України;

Роман Світан, радник Голови Донецької ОДА в 2014 році;

Сергій Косяк, пастор, волонтер, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Сергій Гармаш, шеф-редактор видання www.ostro.org, координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО "Група Впливу", спів координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Час: 5 березня, вівторок, 11:00-13:00

Місце: Прес-центр "Главком", вул. Шовковична 8\10.

Під час круглого столу буде оголошено про початок медіа-марафону, присвяченому п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Контакт: аналітичний центр "Фабрика думки "Донбас", Дмитро Ткаченко 050 922 09 45, Юлія Каплан 050 941 73 15.

Медіа марафон відбувається за підтримки Міністерства інформаційної політики України та Українського інституту національної пам’яті.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.