АНОНС: Круглий стіл «День громадянського спротиву Донбасу російській окупації». ВІДЕО

У Києві відбудеться круглий стіл, присвячений п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дату "5-те березня" обрано невипадково. Саме 5-го березня 2014 року у Донецьку відбувся один із перших мирних мітингів за єдину Україну: "10000 сміливих за 45 мільйонів єдиних".

Протягом весни 2014 року на Донбасі відбулося ще багато мітингів. Однак 5-го березня він був найчисельнішим і, на жаль, останнім мирним. Вже 13-го березня 2014 р. було вбито громадського активіста, учасника "Революції Гідності" Дмитра Чернявського.

Під час медіа марафону буде показано 10 документальних відеороликів з циклу "Громадянський спротив Донбасу", в яких розповідаються факти розгортання російської окупації Донбасу. Але головним є те, що в них зафільмовано той потужний сміливий громадянський спротив, який чинили місцеві активісти, прості жителі Донбасу.

Чисельні проукраїнські мітинги та акції громадянського спротиву, релігійний та культурний спротив, формування волонтерського, партизанського рухів та руху добровольців.

Фактично жителі українського Донбасу залишились сам на сам із ворогом. Саме мешканці Донбасу першими зустріли збройну агресію Російської Федерації проти України.

Вони першими стали на захист єдності та територіальної цілісності нашої країни. Першими заплатили за це кров’ю і власним життям. Саме мешканці українського Донбасу стали першими добровольцями, партизанами та підпільниками.

Також в рамках даного медіа марафону 13 червня 2019 року буде презентовано повнометражну документальну стрічку "Маріуполь – український форпост".

Вона розповідатиме про події весни і початку літа 2014 року в м. Маріуполі. Фінальна точка цього фільму – перше успішне звільнення міста в історії цієї війни 13 червня 2014 року.

Відеороботи "Громадянській спротив Донбасу" розповідають про видатні, але часто маловідомі події як для сучасної історії Донеччини та Луганщини, так і всієї сучасної української історії.

Учасники:

Еміне Джапарова, перший заступник Міністра інформаційної політики України;

Дмитро Ткаченко, керівник аналітичного центру "Фабрика думки "Донбас", радник Міністра інформаційної політики України;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті.

Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець, в’язень сумління окупаційної адміністрації РФ в Донецькій області, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Олег Саакян, політолог.

Наталя Веселова, Народний депутат України;

Роман Світан, радник Голови Донецької ОДА в 2014 році;

Сергій Косяк, пастор, волонтер, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Сергій Гармаш, шеф-редактор видання www.ostro.org, координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО "Група Впливу", спів координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Час: 5 березня, вівторок, 11:00-13:00

Місце: Прес-центр "Главком", вул. Шовковична 8\10.

Під час круглого столу буде оголошено про початок медіа-марафону, присвяченому п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Контакт: аналітичний центр "Фабрика думки "Донбас", Дмитро Ткаченко 050 922 09 45, Юлія Каплан 050 941 73 15.

Медіа марафон відбувається за підтримки Міністерства інформаційної політики України та Українського інституту національної пам’яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.