Спецпроект

Порошенко про Сагринь: Пам'ять про невинні жертви спонукає нас до миру

10 березня в 75-ті роковини спалення села Сагринь Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять мирних українців, які загинули від рук Армії Крайової і Батальйонів хлопських в цьому та навколишніх селах.

Про це повідомляє сторінка  Посольства України в Польщі у "Фейсбуці". За даними кореспондента Радіо "Свобода" з місця події, окрім дипломатів на заході були присутні десятки чоловік - місцеві українці, представники Об'єднання українців у Польщі та польські інтелектуали.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця зачитав зверненя від Президента України Петра Порошенка до учасників пам’ятного заходу.

 

Порошенко зазначив, що цивільних мешканців Сагрині цинічно вбили внаслідок спланованої людиновбивчої акції "лише за те, що вони були українцями, розмовляли українською мовою, молилися в українських православних церквах".

 

"Я мрію, щоб настав той день, коли помолитися за безвинні душі в цьому скропленому кров’ю місці прийдуть Президент України і Президент Республіки Польща. Переконаний, що невдовзі так станеться, і ми спільно продовжимо добру традицію поєднання і примирення, вшановуючи пам'ять про жертви українсько-польської ворожнечі минулого", – висловив надію президент.

"Ми не повинні ділити жертви на свої і чужі. Ми не повинні мірятися їхньою чисельністю. І що найважливіше, ми не повинні шукати виправдання злочинам проти мирного населення", – додав він.

 

На думку Порошенка, спільним моральним обов’язком українців і поляків перед нвинними жертвами є "не боятися правди, не вагатися назвати зло злом, а тих, хто свідомо вчиняє злочини проти людяності – злочинцями".

Відповідальність за братовбивчу війну між українцями і поляками Президент України поклав на диктаторів Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, які "цинічно розігрували міжетнічну карту". А сучасні дружбу й партнерство між нашими державами, на думку Порошенка, намагаються підважити Москва та її європейські маріонетки.

Петро Порошенко висловив надію, що попри трагічне минуле, українці поляки цінуватимуть та оберігатимуть спільне братерство.

"Пам'ять про невинні жертви минулих протистоянь спонукає нас до миру, злагоди і взаєморозуміння. Я вірю, що так воно є і буде між нашими дружніми народами", – завершив Президент України.

ДОВІДКА:

У березні 1944 року загони Армії Крайової (АК) та Селянських батальйонів (Батальйони хлопські – БХ) провели "відплатно-превентивну", як вони її називали, акцію проти українських сіл на Холмщині (нині Грубешівський повіт Люблінського воєводства Польщі) – так звану "грубешівську революцію". 

У селах Пригоріле, М’яке, Сагринь, Шиховичі, Теребінь, Стриженець, Турковичі та інших польські партизани вбили близько 1500 українців, а самі села знищили.

Нагадаємо, фотографії палаючої Сагрині неодноразово використовувалися польськими урядовими організаціями та публіцистами для ілюстрації "жертв українських націоналістів".

Читайте також:

Промова голови Українського Товариства в Сагрині 8 липня

 

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.