Дах башти Невицького замку в Закарпатті обвалився. ФОТО

Сьогодні вранці від сильного вітру обвалився дах однієї з башт Невицького замку, що під Ужгородом.

Фото з місця події опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" місцевий мешканець Павло Гомонай. 

 Усі фото: Павло Гомонай
 

"Я був на замку вчора, мене зацікавило раптове повідомлення Закарпатської ОДА напередодні про ремонт вежі-донжона на Невицькому замку та обмеження доступу туристів до нього. Також напередодні отримав інформацію від знайомого про те, що вежа в дуже поганому стані і ось-ось упаде. В неділю я пішов на замок, дерев'яна вежа сильно хиталася на вітрі, скрипіла, ви це можете побачити на відео - стало справді ясно, що вона впаде. Це сталося сьогодні вночі, очевидно, вежа не встояла під поривами сильного вітру", - розповів Гомонай у коментарі Укрінформу.
 

Видання Mukachevo.net раніше писало, про те, що Закарпатська ОДА планувала демонтувати аварійну вежу. На реконструкцію збиралися виділити 10,5 млн грн. державних коштів та понад 0,5 млн – з місцевого бюджету.

Проте дах упав раніше. Постраждалих немає.

 Фото Невицького замку з іще цілим дахом з висоти пташиного польоту. Джерело: FB "Nevitsky Castle - Невицкий Замок"

ДОВІДКА:

Невицький замок розташований біля сіл Кам'яниця і Невицьке Ужгородського району Закарпатської області. Історики датують його спордження XII-XIII століттями. Розташування замку дозволяло його власникам контролювати шлях через Карпати через Ужоцький перевал. До XVII століття замок переходив із рук у руки й належав угорським і трансільванським королям, магнатам і воєводам.

1644 році угорський магнат Ракоці Дєрдь І здобув замок і наказав його зруйнувати. З тих пір споруда не відновлювалася. 1879 року в околицях замку заклали парк. Захисний дах на башті, який обвалився, встановив Ужгородський туристичний клуб, під опіку якого замок передали в 1923 році. 

За даними Укрінформу, остання реставрація замку відбувалася в 1968 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.