АНОНС: "Походження українців та їхніх сусідів": лекція Леоніда Залізняка

Видавництво "Темпора" та Книгарня "Є" запрошують на першу зустріч у рамках "A posteriori. Історичний лекторій". На запитання про походження української нації відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор.

Національна історія будь-якого народу починається з народження її суб’єкта. Відсутність чітких уявлень про час, місце та обставини зародження суб’єкта української національної історії гальмує формування національної свідомості та стримує процес формування сучасної нації.

 

• Чому дехто починає відлік української історії від трипільської культури, а дехто й досі обстоює пізньосередньовічну імперську версію М. Погодіна — О. Соболевського, за якою український етнос почав формуватися після монгольської навали?

• Чому хибним є плутати час зародження українського народу з появою його далеких і непрямих пращурів (як-то арійців чи трипільців)?

• У який спосіб довести час появи етносу?

• Хто з істориків першим обґрунтував право на спадщину Київської Русі?

• Як коректно говорити про давню українську історію, не вдаючись до відвертої міфотворчості?

На ці та інші запитання відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор кафедри археології НаУКМА, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України, автор понад трьохсот наукових праць з археології, первісної історії та етнології України.

Координатор проекту "A posteriori. Історичний лекторій" – Ольга Петренко.

20 березня, середа, 18.30.

Місце: Книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3).

Організатори: книгарня "Є" та видавництво "Темпора".

Вхід вільний.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.