У Києві біля посольства Росії відкрили сквер імені Бориса Нємцова

У столиці відкрили сквер імені російського опозиційного політика Бориса Нємцова, вбитого чотири роки тому в Москві.

Про це повідомляє The Бабель.

 Фото: Facebook / Київська міська державна адміністрація

Зелена зона розташована поруч із Посольством РФ — на розі вулиці Сурикова та Повітрофлотського проспекту.

Перейменований сквер і меморіальну дошку відкрила донька політика Жанна Нємцова та мер столиці Віталій Кличко, повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Рік тому площу імені Нємцова відкрили у Вашингтоні — теж біля російського посольства. Згодом перед посольством Росії з’явився сквер імені Бориса Нємцова й у Вільнюсі.

Віталій Кличко нагадав, що досі замовників вбивства Бориса Нємцова не встановили.

"Але ж ми знаємо, що це було політичне вбивство і кому заважав Борис Нємцов. Цей сквер буде кожного дня нагадувати російському посольству про тих людей, які борються за правду, за демократію і справедливість, за майбутнє своєї країни", — підкреслив він.

Довідково. Нємцов убитий на Великому Москворецькому мосту, неподалік Кремля, чотирма пострілами у спину 27 лютого 2015 року. Похований на Троєкуровському кладовищі. У липні 2017 року за вбивство Нємцова за наймом у складі організованої групи були засуджені п'ятеро чеченців.

Борис Нємцов у 2004 році підтримав Помаранчеву революції в Україні, пізніше був призначений позаштатним радником президента України Віктора Ющенка. Закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.

У 2013 році він підтримав Євромайдан. Під час Майдану йому було заборонено в'їзд до України. У 2014 році Нємцов засудив анексію Криму Росією.

У вересні того ж року підписав заяву з вимогою "припинити військову авантюру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку прихильників самопроголошених ДНР та ЛНР".

Читайте також:

Дитяча бібліотека в Києві отримала назву на честь Героїв Небесної сотні

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.