Книгу про Нестора Махна видали в Німеччині

У Німеччині видали книгу про революціонера Нестора Махна, в якій міститься нова інформація про цього політичного і військового діяча.

Книга має назву "Пам’ятайте про мене: Нестор Махно" (Erinnert euch an mich. Über Nestor Machno), повідомляється на сторінці Публічна дипломатія України від МЗС / Ukraine's Public Diplomacy by MFA у Facebook, передає Укрінформ.

 

"У літературному просторі Німеччини вийшла у світ книга Марка Зака "Пам’ятайте про мене: Нестор Махно". Погодьтеся, доволі незвично дізнаватися про українську легендарну історичну постать через призму досліджень німецького автора.

Водночас, приємно констатувати той факт, що українська історія є цікавою до вивчення не тільки в Україні", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що нова біографія Нестора Махно містить чимало нової інформації.

Детальніше про книгу йдеться у статті німецької авторки на сайті deutschlandfunk.de.

Довідково. Нестор Іванович Махно — політичний та військовий діяч, командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років, відомий анархіст і тактик ведення партизанської війни.

Народився 26 жовтня (7 листопада) 1888 року. Помер у Парижі від сухот (туберкульоз) в 1934 році. Урну з прахом Махна замуровано в стіні комунарів під номером 6686 у 87 відділі цвинтаря Пер-Лашез.

Читайте також:

В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.