Спецпроект

Меморіал жертв Голодомору передав книги для бібліотек Вінниччини

3 квітня 2019 року у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського відбулась презентація освітньо-патріотичного проекту «Книги для 100 університетів і бібліотек України». В заході взяли участь бібліотекарі, громадські активісти, студенти та педагоги з Вінницької області.

В рамках даного проекту ініційованого Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору", спільно з Всеукраїнською правозахисною організацією "Меморіал" імені Василя Стуса, за підтримки газети "Україна молода" було передано комплекти книг з історії України, у тому числі з тематики геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років (загалом близько 60 назв) бібліотекам Вінниці та Вінницької області.

 

Захід відкрила ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – Наталія Лазаренко. Меморіал жертв Голодомору представили: перший заступник генерального директора – Ірина Батирєва та завідувач інформаційно-видавничого відділу музею – Юлія Коцур.

До реалізації проекту долучився й громадський діяч Микола Герасименко, який передав бібліотекам книги історичної тематики з власної книгозбірні.

Усі передані книги – це рідкісні видання, енциклопедична література, що видавалася не для продажу. На їх сторінках розкривається правда про Голодомор-геноцид української нації, руйнуючи давно вкорінені "совєцькі" стереотипи.

Книги мають українське патріотичне спрямування, покликані вести боротьбу за свідомість, насамперед, молоді, яка формує національну українську еліту.

"Перемога народжується не на полі бою, а у школах та університетах" – із цим меседжем проект рухається Україною, відкриваючи громадськості правду про різні хронологічні періоди історії України.

Читайте також:

Архіви першої міжнародної конференції про Голодомор стали доступні в Інтернеті

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.