За чотири роки декомунізації в Україні перейменували 52 тисячі топонімів

Підсумки декомунізації: перейменовано 52 тисячі топонімів, 987 населених пунктів і демонтовано понад 2,5 тисячі пам'ятників радянським вождям.

Про це сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на прес-брифінгу, повідомляє Укрінформ.

"В результаті декомунізації зроблено багато: 52 тисячі топонімів (змінено - ред.), переіменовано 987 населених пунктів. Понад 2,5 тисячі пам’ятників вождям комуністичного тоталітарного режиму демонтовано, з них більшість - пам’ятники Леніну", - зазначив В’ятрович.

 Володимир В'ятрович

За його словами, декомунізація не обмежилася чотирма законами, ухваленими 4 роки тому. Були також прийняті закони щодо реабілітації жертв політичних репресій та закон про ветеранів війни, завдяки чому бійці УПА отримали статус учасників бойових дій.

"Логічним продовженням декомунізації має бути деколонізація", - вважає В’ятрович.

У цьому контексті, зауважив він, ми "чітко говоримо про країну-агресора - Росію, яка використовує своє імперське минуле для того, аби відновити свій вплив на Україну".

 Учасники брифінгу: директор Архіву СБУ Андрій Когут, Голова УІНП Володимир В'ятрович, народний депутат Ганна Гопко і в. о. директора Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник

Нагадаємо, Верховна Рада України 9 квітня 2015 року ухвалила закони "Про доступ до архівів респресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті" та "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".

21 травня вони набули чинності, в результаті чого розпочалася масштабна декомунізація.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".