За чотири роки декомунізації в Україні перейменували 52 тисячі топонімів

Підсумки декомунізації: перейменовано 52 тисячі топонімів, 987 населених пунктів і демонтовано понад 2,5 тисячі пам'ятників радянським вождям.

Про це сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на прес-брифінгу, повідомляє Укрінформ.

"В результаті декомунізації зроблено багато: 52 тисячі топонімів (змінено - ред.), переіменовано 987 населених пунктів. Понад 2,5 тисячі пам’ятників вождям комуністичного тоталітарного режиму демонтовано, з них більшість - пам’ятники Леніну", - зазначив В’ятрович.

 Володимир В'ятрович

За його словами, декомунізація не обмежилася чотирма законами, ухваленими 4 роки тому. Були також прийняті закони щодо реабілітації жертв політичних репресій та закон про ветеранів війни, завдяки чому бійці УПА отримали статус учасників бойових дій.

"Логічним продовженням декомунізації має бути деколонізація", - вважає В’ятрович.

У цьому контексті, зауважив він, ми "чітко говоримо про країну-агресора - Росію, яка використовує своє імперське минуле для того, аби відновити свій вплив на Україну".

 Учасники брифінгу: директор Архіву СБУ Андрій Когут, Голова УІНП Володимир В'ятрович, народний депутат Ганна Гопко і в. о. директора Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник

Нагадаємо, Верховна Рада України 9 квітня 2015 року ухвалила закони "Про доступ до архівів респресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті" та "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".

21 травня вони набули чинності, в результаті чого розпочалася масштабна декомунізація.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.