Посольству Польщі не сподобався зміст передачі про Бандеру на UA:Першому

Посольство Польщі в Україні висловило протест щодо змісту програми "Розсекречена історія" про Степана Бандеру в ефірі українського суспільного телебачення.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у листі посольства, адресованого голові правління НСТУ Зурабу Аласанії.

Реакція посольство стосується програми "Розсекречена історія: Страсті за Бандерою", яка вийшла в ефір 6 квітня на телеканалі UA: Перший.

"Обурливим є представлений у програмі вигляд Польщі. Показані "функціонуючі в Польщі" міфи щодо Бандери. Представляється також "критика" цієї постаті в нашій країні. Причому, ведучий не посилається на жодні джерела та не вказує авторів критичних поглядів", - йдеться у листі.

 Джерело: FB Володимира В'ятровича
Посольство також незадоволене, що у програмі "був пропущений створений Бандерою кримінальний вимір ідеології інтегрального націоналізму та її наслідки у вигляді тисяч жорстоко вбитих мешканців земель нинішньої України не українського походження".

"Особливу стурбованість викликає ідилічне зображення Бандери, яке намагалися створити гості випуску", - підкреслюється у листі.

Нагадаємо, Конституційний трибунал Польщі в січні цього року постановив, що положення поправки до закону про Інститут національної пам'яті у частині, що стосується "злочинів українських націоналістів", є неконституційними

Поправки дозволяли відкривати кримінальні провадження проти осіб, котрі заперечують "злочини українських націоналістів" у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, які "були колаборантами" ІІІ Рейху під час Другої світової війни.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.